принудити
Принуди́ти, -джу́, -диш
гл. Истомить, истомить тоской. Уже мене упинила чужая дитина: і рученьки зв'язала, гулять не пустила і серденько принудила. Чуб. V. 542.
Словник української мови ГрінченкаПринуди́ти, -джу́, -диш
гл. Истомить, истомить тоской. Уже мене упинила чужая дитина: і рученьки зв'язала, гулять не пустила і серденько принудила. Чуб. V. 542.
Словник української мови Грінченка