припрягти

Припряга́ти, -га́ю, -єш

сов. в. припрягти, -пряжу, -же́ш, гл. Припрягать, припречь.

Значення в інших словниках

1. припрягти — припрягти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. припрягти — див. припрягати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. припрягти — ПРИПРЯГТИ́ див. припряга́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. припрягти — ПРИПРЯГТИ́ див. припряга́ти.  Словник української мови в 11 томах