припірати
Припіра́ти, -ра́ю, -єш
сов. в. приперти, -пру, -реш, гл. Упираться, упереться. (Будинок) до другого стріха в стріху припірав. ЕЗ. V. 77.
Словник української мови ГрінченкаПрипіра́ти, -ра́ю, -єш
сов. в. приперти, -пру, -реш, гл. Упираться, упереться. (Будинок) до другого стріха в стріху припірав. ЕЗ. V. 77.
Словник української мови Грінченка