пририхтувати

Пририхтовувати, -вую, -єш

сов. в. пририхтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Прилаживать, приладить, устроить. Свої орґани пририхтували до граня. Гн. І. 181. Крісло пририхтував Люципер так, що коли Ісус мав сісти, то мав сі в ланцухи злапати. Гн. І. 119.

Значення в інших словниках

1. пририхтувати — пририхтува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пририхтувати — див. пририхтовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пририхтувати — ПРИРИХТУВА́ТИ див. пририхто́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. пририхтувати — ПРИЛАШТО́ВУВАТИ (приєднуючи що-небудь до чогось, встановлюючи десь, відповідним чином, робити придатним для нормального користування), ПРИЛА́ДНУВАТИ (ПРИЛАДНО́ВУВАТИ), ПРИПАСО́ВУВАТИ, ПРИМО́ЩУВАТИ, ПІДГАНЯ́ТИ, ПРИЛА́ДЖУВАТИ розм., ПРИСТОСО́ВУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. пририхтувати — ПРИРИХТУВА́ТИ див. пририхто́вувати.  Словник української мови в 11 томах