Словник української мови Грінченка

прискалка

При́скалка, -ки

ж. Выступъ скалы, боковая скала. Я урвався з скали та упав на прискалку, а звідти знов ударивсь об прискалку. Камен. у. Антосьо.... роздивлявся на гори та Жахався, як люде лазили по них, ступаючи з прискалка на прискалок. Св. Л. 217.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. прискалка — при́скалка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. прискалка — -и, ж., зах. Виступ скелі, бокова скеля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прискалка — ПРИ́СКАЛКА, и, ж., діал. Виступ скелі, бокова скеля. Я урвався з скали та упав на прискалку, а звідти знов ударивсь об прискалку (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  4. прискалка — При́скалка, -лки, -лці; -калки, -лок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)