прислухати

Прислуха́ти, -ха́ю, -єш

гл. = прислухатися. Ішла дівчина та гукаючи, аж два двори та минаючи, до третього прислухаючи. Мил. 141. Дивиться, як ходять, прислухає, як гомонять. МВ. (О. 1862. І. 105).

Значення в інших словниках

1. прислухати — прислуха́ти дієслово недоконаного виду прислухатися діал.  Орфографічний словник української мови
2. прислухати — -аю, -аєш, недок., діал. Прислухатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прислухати — ПРИСЛУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. Прислухатися. Дарма Галя насторожає [насторожує] ушко і довго-довго-довгенько слуха й прислуха – усе тихо й темно (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. прислухати — Належати  Словник застарілих та маловживаних слів
5. прислухати — ПРИСЛУХА́ТИСЯ (напружуючи слух, намагатися почути щось), ПРИСЛУ́ХУВАТИСЯ (ПРИСЛУХО́ВУВАТИСЯ рідше), ВСЛУХА́ТИСЯ (УСЛУХА́ТИСЯ), ВСЛУ́ХУВАТИСЯ (УСЛУ́ХУВАТИСЯ), ВСЛУХО́ВУВАТИСЯ (УСЛУХО́ВУВАТИСЯ) рідше, НАСЛУХА́ТИ (НАСЛУ́ХУВАТИ), ДОЧУВА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. прислухати — ПРИСЛУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. Прислухатися. Дарма Галя насторожає [насторожує] ушко і довго-довго-довгенько слуха й прислуха — усе тихо й темно (Вовчок, І, 1955, 301).  Словник української мови в 11 томах