присмерджувати

Присмерджувати, -джую, -єш

гл. Припахивать, немного вонять. Риба вже присмерджує. Рк. Левиц.

Значення в інших словниках

1. присмерджувати — присме́рджувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. присмерджувати — ПРИСМЕ́РДЖУВАТИ, ує, недок., перев. 3 ос. Трохи смердіти. Риба вже присмерджує (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах