Словник української мови Грінченка

присташ

При́сташ, -ша

м. Мужчина, который не беретъ жену на свое хозяйство, но самъ идетъ въ женинъ домъ и на женино хозяйство. Вх. Уг. 263.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. присташ — -а, ч., зах. Приймак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. присташ — ПРИ́СТА́Ш, а, ч., діал. Приймак.  Словник української мови у 20 томах