присівок

Присівок, -вку

м.

1) Прибавка работнику къ денежной платѣ въ видѣ куска полевой земли, засѣваемой хозяиномъ, урожай съ котораго собираетъ работникъ. Чуб. VI. 76, 405. На присівок дав му півдесятини. Камен. у.

2) Посѣвъ, засѣянное поле. Ой пила я в понеділок, та й пропила ввесь присівок. Грин. III. 324. Як зраня (на Дмитра) дує вітер, то ранний присівок буде добрий; як в полудне, то середний; а як вечером, то пізний. МУЕ. III. 50.

Значення в інших словниках

1. присівок — присі́вок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. присівок — -вку, ч. 1》 діал. Невелика ділянка землі, засіяна чим-небудь. 2》 заст. Прибавка до грошової плати наймита у вигляді врожаю, який він збирає з наданої йому хазяїном ділянки землі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. присівок — ПРИСІ́ВОК, вку, ч. 1. діал. Невелика ділянка землі, засіяна чим-небудь. Навіщо дітей на чужу ниву посилати, як у батьків є свій присівок? (Л. Яновська). 2. заст.  Словник української мови у 20 томах
4. присівок — При́сівок, -вку; -сівки, -вків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. присівок — ПРИСІ́ВОК, вку, ч. 1. діал. Невелика ділянка землі, засіяна чим-небудь. Навіщо дітей на чужу ниву посилати, як у батьків є свій присівок? (Л. Янов., І, 1959, 387). 2. заст.  Словник української мови в 11 томах