притин

Прити́н, -ну

м. Убѣжище, пристанище. Рветься душа, бо нема для неї притину на землі. Стор. МПр. 2.

Значення в інших словниках

1. притин — прити́н іменник чоловічого роду притулок діал.  Орфографічний словник української мови
2. притин — -у, ч., діал. Притулок (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. притин — ПРИТИ́Н, у, ч., діал. Притулок (у 1 знач.). Серце мліє, смутні думки летять у невідомий край.., бо нема для неї притину на землі, як нема чоловікові захисту на широкому степу (О. Стороженко).  Словник української мови у 20 томах
4. притин — ПРИТУ́ЛОК (місце, де можна перебути певний час, відпочити, розважитися тощо), ПРИСТАНО́ВИЩЕ, ПРИ́СТАНЬ перев. поет., ПРИЧА́Л перев. поет., ПРИСТА́НИЩЕ розм., ПРИСТАНО́ВИСЬКО розм., ОСІ́ДОК розм., ОБИ́ТЕЛЬ заст., поет., ПРИХИ́ЛИЩЕ заст., ПРИЮ́Т заст.  Словник синонімів української мови
5. притин — ПРИТИ́Н, у, ч., діал. Притулок (у 1 знач.). Серце мліє, смутні думки летять у невідомий край.., бо нема для неї притину на землі, як нема чоловікові захисту на широкому степу (Стор., І, 1957, 334).  Словник української мови в 11 томах