Словник української мови Грінченка

притримуватися

Притримуватися, -муюся, -єшся

сов. в. притриматися, -маюся, -єшся, гл. Придерживаться, придержаться. Гн. І. 171.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. притримуватися — притри́муватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. притримуватися — Триматися, держатися; (думки) додержувати|ся|, дотримувати|ся|.  Словник синонімів Караванського
  3. притримуватися — -уюся, -уєшся, недок., притриматися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Злегка триматися за кого-, що-небудь. 2》 перев. недок., чого. Рухаючись, не віддалятися від чого-небудь, триматися ближче до чогось. 3》 рідко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. притримуватися — ПРИТРИ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИТРИ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Злегка триматися за кого-, що-небудь. Вона стояла бліда, як мрець, притримувалась рукою за вербу, щоб не впасти (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  5. притримуватися — ЗУПИНЯ́ТИСЯ (переставати рухатися), СПИНЯ́ТИСЯ, СТАВА́ТИ, ПРИПИНЯ́ТИ із сл. хода, біг тощо, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИСЯ розм.; ЗАТРИ́МУВАТИСЯ, ПРИПИНЯ́ТИСЯ, ПРИТРИ́МУВАТИСЯ (на деякий час); ЗАСТО́ПОРЮВАТИ, ЗАСТО́ПОРЮВАТИСЯ, СТО́ПОРИТИСЯ (про машини, механізми)...  Словник синонімів української мови
  6. притримуватися — ПРИТРИ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИТРИ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Злегка триматися за кого-, що-небудь. Вона стояла бліда, як мрець, притримувалась рукою за вербу, щоб не впасти (Збан.  Словник української мови в 11 томах