притулитися

Притуля́тися, -ля́юся, -єшся

сов. в. притулитися, -лю́ся, -лишся, гл.

1) Прижиматься, прижаться. Дитинка притулилась до матері. Харьк. Также о душевномъ состояніи: Нема в мене родиноньки, — Ні до кого притулитися. Чуб. V. 146.

2) Находить, найти пріютъ, пріютиться. Сам зостався серед хати, не знав куди притулитись. Левиц. Пов. 55. Аж ось дав мені Бог притулитись до 'дної вдови убогої. Г. Барв. 368. Де сирота безрідний притулиться? Де захисток собі знайде?

3) Прислоняться, прислониться; приставать, пристать. Притулюся плечима й до груби. Чуб. V. 406. Так уже воно притуляється, як горбатий до стіни. Ном. № 13079.

Значення в інших словниках

1. притулитися — (наблизитися до кого-, чого-небудь) присунутися, притиснутися, (до когось) пригорнутися.  Словник синонімів Полюги
2. притулитися — притули́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. притулитися — див. притулятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. притулитися — ПРИТУЛИ́ТИСЯ див. притуля́тися.  Словник української мови у 20 томах
5. притулитися — ПРИТУЛИ́ТИСЯ (стати, сісти, лягти, обпираючись об когось, щось або схиляючись до когось, чогось), ПРИГОРНУ́ТИСЯ, ПРИСУ́НУТИСЯ, ПРИТИ́СНУТИСЯ, ПРИНИ́КНУТИ, ПРИПА́СТИ, ПРИЛЯГТИ́, ПРИКЛА́СТИСЯ, ПРИЛОЖИ́ТИСЯ розм., ПІДГОРНУ́ТИСЯ розм., ПРИТКНУ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. притулитися — ПРИТУЛИ́ТИСЯ див. притуля́тися.  Словник української мови в 11 томах