причандал

Причандал, -лу

м. Чаще мн. причандали. Принадлежности. Левиц. Пов. 139. Гаманець з причандалам. О. 1862. І. 16. Люлька з усіма причандалами.

Значення в інших словниках

1. причандал — причанда́л іменник чоловічого роду, істота жарт., в однині вживається рідко  Орфографічний словник української мови
2. причандал — ПРИЧАНДА́Л див. причанда́ли.  Словник української мови у 20 томах
3. причандал — ПРИЧАНДА́Л див. причанда́ли.  Словник української мови в 11 томах