пробитися

Пробива́тися, -ва́юся, -єшся

сов. в. пробитися, -б'ю́ся, -єшся, гл.

1) Пробиться, протиснуться, выйти наружу. До Бога не підскочиш, в землю не проб'єшся. Ном. № 2033. З очей не пробилась ні одна сльозина. Стор. МПр. 23. Пробилась я на якусь поляну, аж там людей ціла мгла. Г. Барв. 352.

2) Пробивать, пробить, прокалывать, проколоть себѣ какую либо часть тѣла. Бугай погнався за собакою та й пробився (на кілок). Мир. ХРВ. 130.

Значення в інших словниках

1. пробитися — проби́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пробитися — див. пробиватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пробитися — ПРОБИ́ТИСЯ див. пробива́тися.  Словник української мови у 20 томах
4. пробитися — ВИБИВА́ТИСЯ в кого, на кого-що (докладаючи зусиль, домагатися певного суспільного становища), ВИСУВА́ТИСЯ, ВИХО́ДИТИ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОСУВА́ТИСЯ (досягати успіхів у чому-небудь). — Док.: ви́битися, ви́сунутися, ви́йти, проби́тися, просу́нутися.  Словник синонімів української мови
5. пробитися — ПРОБИ́ТИСЯ див. пробива́тися.  Словник української мови в 11 томах