Словник української мови Грінченка

пробілуватий

Пробілуватий, -а, -е

Бѣловатый. Пробілуваті вовки зімою. Конст. у. У того хлопця на голові волосся було пробілувате, наче зовсім біліє. Верхнеднѣпр. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. пробілуватий — -а, -е, діал. Білуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови