прогнисти
Прогнива́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. прогни́сти и прогни́ти, гнию́, -єш, гл. Прогнивать, прогнить.
Словник української мови ГрінченкаПрогнива́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. прогни́сти и прогни́ти, гнию́, -єш, гл. Прогнивать, прогнить.
Словник української мови Грінченка