прогріти

Прогріва́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. прогріти, -грію, -єш, гл. Достигать, достичь своимъ тепломъ куда, сквозь что. Такої ж ви хатоньки ( = труни) забажали темної, невидної, невеселої! Туди сонечко не прогріє, вітрець не провіє. Мил. 185.

Значення в інших словниках

1. прогріти — прогрі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прогріти — див. прогрівати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прогріти — ПРОГРІ́ТИ див. прогріва́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. прогріти — ГРІ́ТИ (передавати своє тепло), НАГРІВА́ТИ, ЗІГРІВА́ТИ (ЗОГРІВА́ТИ), ОБІГРІВА́ТИ, ОГРІВА́ТИ, ВИГРІВА́ТИ, ОТЕ́ПЛЮВАТИ рідше, ОТЕПЛЯ́ТИ рідше, ЗАГРІВА́ТИ діал.; ПРИГРІВА́ТИ (злегка); ПРОГРІВА́ТИ (частково); ПРОПІКА́ТИ, ПРОСМА́ЖУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. прогріти — ПРОГРІ́ТИ див. прогріва́ти.  Словник української мови в 11 томах