продирати

Продира́ти, -ра́ю, -єш

сов. в. проде́рти, -деру́, -реш, гл. Продирать, продрать. Лізе на хату, продер стріху та й лапає в те місце, де сало висіло. Рудч. Ск. І. 193. Не продереш, очі, то продереш калитку. Ном. № 9970.

Значення в інших словниках

1. продирати — продира́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. продирати — -аю, -аєш, недок., продерти і продрати, -деру, -дереш; мин. ч. продер, -ла, -ло і продрав, -драла, -драло; док., перех., розм. Проривати, розривати наскрізь. || Утворювати, робити в чому-небудь діру, отвір; продірявлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. продирати — ПРОДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОДЕ́РТИ, ПРОДРА́ТИ, деру́, дере́ш; мин. ч. проде́р, ла, ло і продра́в, дра́ла, ло; док., що, розм. Проривати, розривати наскрізь. Вони вдвох почали продирати покрівлю, обдряпуючи собі руки об солому та об дерево (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. продирати — моро́з по шкі́рі продира́є. Хтось відчуває неприємний холод від несподіваного сильного переляку, збудження і т. ін. Чи вистачить вам сміливості взяти в руки живу двометрову кобру?...  Фразеологічний словник української мови
5. продирати — ДІРЯ́ВИТИ, ПРОДІРЯ́ВЛЮВАТИ, ПРОДИРА́ТИ розм. — Док.: подіря́вити, продіря́вити, проде́рти, продра́ти. Об гвинтівку ляскали кулі, дірявили червоний шовк. А я тримав його над головою (І. Ле); Куля, що продірявила велику шибку вікна, вдарила по люстрі (Д.  Словник синонімів української мови
6. продирати — ПРОДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОДЕ́РТИ і ПРОДРА́ТИ, деру́, дере́ш; мин. ч. проде́р, ла, ло і продра́в, дра́ла, ло; док., перех., розм. Проривати, розривати наскрізь. Вони вдвох почали продирати покрівлю, обдряпуючи собі руки об солому та об дерево (Гр.  Словник української мови в 11 томах