Словник української мови Грінченка

прожати

Прожати, -жну, -жне́ш

гл. Прожать.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. прожати — прожа́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прожати — див. прожинати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прожати — ПРОЖА́ТИ див. прожина́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. прожати — ПРОЖА́ТИ див. прожина́ти.  Словник української мови в 11 томах