прожитися
Прожива́тися, -ва́юся, -єшся
сов. в. прожитися, -живуся, -вешся, гл.
1) Проживаться, быть прожитымъ. Як во сні мені здалося, що на світі прожилося. КС. 1883. II. 468.
2) Безл. несов. в. житься. Ой як тобі, моя сестро, та проживається? Грин. III. 402.
Словник української мови Грінченка