промекати

Промекати, промекекати, промекекекати, -каю, -єш

гл. Проблеять.

Значення в інших словниках

1. промекати — проме́кати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. промекати — -аю, -аєш. Док. до мекати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. промекати — ПРОМЕ́КАТИ, аю, аєш. Док. до ме́кати. Промекала коза; – Е-е-е-е-е... – так само чемно промекав пан Оврам, бо .. голос у тій халепі таки втратив (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах
4. промекати — МЕ́КАТИ (кричати, видавати звуки, властиві козі, вівці тощо); МЕКЕ́КАТИ, БЕГЕТА́ТИ діал.; БЕ́КАТИ, БЛЕ́ЯТИ діал. (перев. про овець); ПОМЕ́КУВАТИ розм. (раз у раз, стиха). — Док.: ме́кнути, проме́кати, меке́кнути, промеке́кати, бе́кнути.  Словник синонімів української мови
5. промекати — ПРОМЕ́КАТИ, аю, аєш. Док. до ме́кати. Промекала коза; — Е-е-е-е-е… — так само чемно промекав пан Оврам, бо.. голос у тій халепі таки втратив (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 281).  Словник української мови в 11 томах