проміняти

Проміня́ти, -ня́ю, -єш

гл. Промѣнять, обмѣнять. Біди ні продати, ні проміняти, і грім біди не заб'є. Ном. № 2173.

Значення в інших словниках

1. проміняти — проміня́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проміняти — див. промінювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проміняти — ПРОМІНЯ́ТИ див. промі́нювати.  Словник української мови у 20 томах
4. проміняти — Проміняв бика на індика. Зробив невигідну комерцію, проміняв кращу річ на гіршу. Проміняв шило на мотовило. Проміняв одну маловартісну річ на іншу. Проміняв гей за кец. Ошукався. Заміняв воли за телята. До волів кажеться “гей”, а до телят “кец.” Проміняв крицю, за лошицю. Ошукався.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. проміняти — міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи?...  Фразеологічний словник української мови
6. проміняти — МІНЯ́ТИ (віддаючи, одержувати натомість; брати одне замість одного тощо); ОБМІ́НЮВАТИ, ПРОМІ́НЮВАТИ, РОЗМІ́НЮВАТИ, ЗАМІНЯ́ТИ (ЗАМІ́НЮВАТИ), ЗМІ́НЮВАТИ (ЗМІНЯ́ТИ) (брати, використовувати одне замість одного)...  Словник синонімів української мови
7. проміняти — ПРОМІНЯ́ТИ див. промі́нювати.  Словник української мови в 11 томах