Словник української мови Грінченка

пропасний

Пропасний, -а, -е

Лихорадочный. МВ. ІІІ. 91.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. пропасний — пропа́сний 1 прикметник від: пропасниця пропа́сний 2 прикметник від: пропасть рідко  Орфографічний словник української мови
  2. пропасний — -а, -е. Прикм. до пропасниця. || у знач. ім. пропасна, -ної, ж., діал. Безодня, прірва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пропасний — ПРОПА́СНИЙ¹, а, е. Прикм. до пропа́сниця. Пропасні захворювання; * Образно. Тоненькі воскові свічечки жовтенькі палали якимсь полум'ям пропасним (Марко Вовчок). ПРОПА́СНИЙ², а, е, рідко. Прикм. до пропасна́.  Словник української мови у 20 томах
  4. пропасний — ПРОПА́СНИЙ¹, а, е. Прикм. до пропа́сниця. *Образно. Тоненькі воскові свічечки жовтенькі палали якимсь полум’ям пропасним (Вовчок, І, 1955, 302). ПРОПА́СНИЙ², а, е, рідко. Прикм. до про́пасть. Ішов [Іван] власне зі своїм тягарем понад краєм безмірно глибокого та пропасного яру (Фр., III, 1950, 135).  Словник української мови в 11 томах