Словник української мови Грінченка

пропороти

Пропоро́ти, -рю, -реш

гл. Пропороть.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. пропороти — пропоро́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пропороти — див. пропорювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пропороти — ПРОПОРО́ТИ див. пропо́рювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. пропороти — ПРОТИНА́ТИ (розтинаючи гострим предметом, кулею тощо, робити в чомусь отвір, крізну рану), ПРОНИ́ЗУВАТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗА́ТИ), ПРОЙМА́ТИ, ПРОПО́РЮВАТИ. — Док.: протну́ти (протя́ти), прониза́ти, прорі́зати, пройня́ти, пропоро́ти.  Словник синонімів української мови
  5. пропороти — ПРОПОРО́ТИ див. пропо́рювати.  Словник української мови в 11 томах