Словник української мови Грінченка

просмердіти

Просмердіти, -джу, -диш

гл. Провонять.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. просмердіти — просмерді́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. просмердіти — -джу, -диш, док., перех., розм. Просочити, наповнити що-небудь неприємним запахом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просмердіти — ПРОСМЕРДІ́ТИ, джу́, ди́ш, док., кого, що, розм. Просочити, наповнити що-небудь неприємним запахом. – Лежать ваші сорочки цілісінькі й новісінькі в скрині.. Встигнете просмердіти їх потом та вошами обсипати (З. Тулуб); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  4. просмердіти — ПРОСМЕРДІ́ТИ, джу́, ди́ш, док., перех., розм. Просочити, наповнити що-небудь неприємним запахом. — Лежать ваші сорочки цілісінькі й новісінькі в скрині.. Встигнете просмердіти їх потом та вошами обсипати (Тулуб, Людолови, І, 1957, 84); *Образно.  Словник української мови в 11 томах