просмикнути

Просмикувати, -кую, -єш

сов. в. просмикнути, -ну, -неш, гл. Продергивать, продернуть сквозь что. Кождому гостеві просмикує в застіжку (стрічку). МУЕ. III. 153.

Значення в інших словниках

1. просмикнути — просмикну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. просмикнути — див. просмикувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. просмикнути — ПРОСМИКНУ́ТИ див. просми́кувати.  Словник української мови у 20 томах
4. просмикнути — ПРОТЯГА́ТИ (ПРОТЯ́ГУВАТИ) (тягнучи, просувати крізь що-небудь, попід чимсь), ПРОСМИ́КУВАТИ, ПРОШМО́РГУВАТИ розм.; ВСИЛЯ́ТИ (УСИЛЯ́ТИ), ПРОСИЛЯ́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ (ЗАТЯГАТИ), ЗАСИ́ЛЮВАТИ (ЗАСИЛЯ́ТИ) розм. (нитку в якийсь отвір). — Док.  Словник синонімів української мови
5. просмикнути — ПРОСМИКНУ́ТИ див. просми́кувати.  Словник української мови в 11 томах