простигти
Простига́ти, -га́ю, -єш
сов. в. простигти, -гну, -неш, гл. Простывать, простыть. Кличе мати вечеряти: галушки простигли. н. п.
Словник української мови ГрінченкаПростига́ти, -га́ю, -єш
сов. в. простигти, -гну, -неш, гл. Простывать, простыть. Кличе мати вечеряти: галушки простигли. н. п.
Словник української мови Грінченка