простяком

Простяко́м

нар. Напрямикъ, ближайшею дорогою. Він їхав до нас простяком, а не тим шляхом. Новомоск. у.

Значення в інших словниках

1. простяком — присл., діал. Навпростець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. простяком — ПРОСТЯКО́М, присл., розм. Те саме, що навпросте́ць. Він їхав просяком, а не тим шляхом (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах