Словник української мови Грінченка

протанути

Протава́ти, -таю, -єш

сов. в. протанути, -ну, -неш, гл. Протаивать, протаять. То там, то тут протає. Н. Вол. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. протанути — прота́нути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. протанути — див. протавати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. протанути — ПРОТА́НУТИ див. протава́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. протанути — ВІДТАВА́ТИ (ставати незамерзлим), РОЗМЕРЗА́ТИСЯ, РОЗМОРО́ЖУВАТИСЯ, ВІДМЕРЗА́ТИ, ПРОТАВА́ТИ (на якусь глибину); ОБТАВА́ТИ (під дією тепла звільнятися з країв від льоду, снігу). — Док.  Словник синонімів української мови