протарахкотіти
Протарахкоті́ти, -чу́, -ти́ш
гл. Простучать, прогромыхать (быстро). Хтось возом протарахкотів проз хату.
Словник української мови ГрінченкаПротарахкоті́ти, -чу́, -ти́ш
гл. Простучать, прогромыхать (быстро). Хтось возом протарахкотів проз хату.
Словник української мови Грінченка