протринькати

Протринькати, -каю, -єш

гл. Растратить, промотать. Батько може увесь вік не доїдав, не досипляв та копієчку до копієчки складав, а син швиденько усе протринькав. Харьк. г.

Значення в інших словниках

1. протринькати — протри́нькати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. протринькати — див. протринькувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. протринькати — ПРОТРИ́НЬКАТИ див. протри́нькувати.  Словник української мови у 20 томах