Словник української мови Грінченка

протуркотати

Протуркота́ти, -чу́, -чеш

гл. Проворковать.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. протуркотати — протуркота́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. протуркотати — див. сказати  Словник синонімів Вусика
  3. протуркотати — див. протуркотіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. протуркотати — ПРОТУРКОТА́ТИ див. протуркоті́ти.  Словник української мови у 20 томах
  5. протуркотати — протруби́ти (протуркоті́ти, протуркота́ти, протурча́ти, проту́ркати) (всі) ву́ха кому. Дуже надокучити кому-небудь постійними розмовами про одне і те саме. — Та вже бачу,— зітхнула Ольга Павлівна.— Жінки всі вуха мені на буряках протрубили (В.  Фразеологічний словник української мови