прохворостити

Прохворости́ти, -щу, -стиш

гл. Высѣчь. Треба простить, або прохворостить. Ном. № 13635.

Значення в інших словниках

1. прохворостити — прохворости́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. прохворостити — -ощу, -остиш, перех., розм. Док. до хворостити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прохворостити — ПРОХВОРОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, що, розм. Док. до хворости́ти. Треба простить або прохворостить (прислів'я); – Ти йому [панові] остив.. І.. він тебе за те й прохворостив (П. Гулак-Артемовський); – Як прохворощу, то будеш знати! – урядник люто підняв нагайку, махнув нею в повітрі (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
4. прохворостити — ПОБИ́ТИ кого (ударами завдати болю, пошкоджень тіла), НАБИ́ТИ, ОББИ́ТИ кому що, рідше, ВСИ́ПАТИ кому, розм., НАСИ́ПАТИ кому, розм., НАДАВА́ТИ кому, розм., НАКЛА́СТИ кому, розм., НАКЛЕПА́ТИ кому що, розм., ВІДДУБА́СИТИ розм., НАДУБА́СИТИ розм.  Словник синонімів української мови