Словник української мови Грінченка

прохиляти

Прохиля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. прохилити, -лю, -лиш, гл. Раздвигать, раздвинуть (густо растущія растенія), пролагая себѣ путь, наклоняя (растенія) въ противоположныя стороны. Ой в городі бузина, вітер не прохилить. Грин. III. 171.

Словник української мови Грінченка