прошпити
Прошпити, прошпитіти, -чу, -тиш
гл. Изрыть, перерыть; вездѣ пройти, пролѣзть. Желех. Вх. Зн. 83.
Словник української мови ГрінченкаПрошпити, прошпитіти, -чу, -тиш
гл. Изрыть, перерыть; вездѣ пройти, пролѣзть. Желех. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка