Словник української мови Грінченка

пруттячко

Пру́ття, -тя

с. соб. отъ прут. Роспустили верба листя, а береза пруття. Грин. III. 181. Пішло щастя в ліс по пруття. посл. ум. пруттячко.

Словник української мови Грінченка