Словник української мови Грінченка

пушкарь

Пушка́рь, -ря́

м.

1) Артиллеристъ.

2) Стрѣлокъ. Угор.

3) Родъ сельскаго полицейскаго (въ Галиціи), вооруженнаго ружьемъ. Вх. Зн. 58.

Словник української мови Грінченка