підвищувати

Підвищувати, -шую, -єш

сов. в. підвисити, -шу, -сиш, гл. Повышать, повысить. Ясь підвисив голос і замовк. Левиц. І. 228.

Значення в інших словниках

1. підвищувати — підви́щувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підвищувати — Робити вищим, підіймати <�вище>; (ціну) підносити, (платню) збільшувати, набавляти; (вправність) удосконалювати; (на службі) просувати; (у війську, ранґом) вивищувати.  Словник синонімів Караванського
3. підвищувати — і рідко підвишувати, -ую, -уєш, недок., підвищити, -щу, -щиш і рідко підвисити, -ишу, -исиш, док., перех. 1》 Робити вищим. Підвищити рівень води. 2》 Збільшувати кількість, розмір, тривалість і т. ін. чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підвищувати — ПІДВИ́ЩУВАТИ і рідко ПІДВИ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДВИ́ЩИТИ, щу, щиш і рідко ПІДВИ́СИТИ, и́шу, и́сиш, док. 1. що. Робити вищим. – Підвищити дамбу, затримати хвилі, щоб вони не ринули через край, доки проб'ємо канал (Г. Коцюба); Підвищити рівень води.  Словник української мови у 20 томах
5. підвищувати — ЗБІ́ЛЬШУВАТИ (робити більшим за кількістю, розміром і т. ін.), ПОБІ́ЛЬШУВАТИ рідше, ДОДАВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ розм., ДОБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., ПІДДАВА́ТИ розм.; ПРИМНО́ЖУВАТИ, МНО́ЖИТИ, ПРИБІЛЬША́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
6. підвищувати — Підви́щувати, -ви́щую, -ви́щуєш; підви́щити, -ви́щу, -ви́щиш; підви́щ, підви́щте і -ви́щіть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. підвищувати — ПІДВИ́ЩУВАТИ і рідко ПІДВИ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДВИ́ЩИТИ, щу, щиш і рідко ПІДВИ́СИТИ, и́шу, и́сиш, док., перех. 1. Робити вищим.  Словник української мови в 11 томах