підглядати

Підгляда́ти, -да́ю, -єш сов. в. підглядіти, -джу, -диш,

гл. Подсматривать, подсмотрѣть. От баба вибіра пиріжки та на столі кладе, щоб прохолонули, а лисичка підгляділа та за пиріг. Рудч. Ск. II. 6. Все ходив за ним та підглядав. Драг. 42.

Значення в інших словниках

1. підглядати — підгляда́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. підглядати — див. дивитися; стежити  Словник синонімів Вусика
3. підглядати — -аю, -аєш, недок., підгледіти і рідко підглядіти, -джу, -диш, док., перех. і неперех. 1》 Крадькома дивитися, глядіти, намагаючись простежити за ким-небудь, довідатись про щось. 2》 Помічати, виявляти кого-, що-небудь несподівано, випадково або стежачи з певною метою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підглядати — ПІДГЛЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДГЛЕ́ДІТИ і рідко ПІДГЛЯ́ДІТИ, джу, диш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Крадькома дивитися, глядіти, намагаючись простежити за ким-небудь, довідатись про щось. Її вистерігали, підглядали, шептались при ній. Чого?...  Словник української мови у 20 томах
5. підглядати — ПІДГЛЯДА́ТИ (крадькома дивитися, щоб простежити за кимсь, довідатися про щось), ПІДДИВЛЯ́ТИСЯ, ПІДЗИРА́ТИ діал., ПІДЗОРЯ́ТИ діал. — Док.: підгле́діти (підгля́нути) (підглядіти рідко), піддиви́тися, підзи́рити, підзори́ти.  Словник синонімів української мови
6. підглядати — Підгляда́ти, -да́ю, -да́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. підглядати — ПІДГЛЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДГЛЕ́ДІТИ і рідко ПІДГЛЯ́ДІТИ, джу, диш, док., перех. і неперех. 1. Крадькома дивитися, глядіти, намагаючись простежити за ким-небудь, довідатись про щось. Її вистерігали, підглядали, шептались при ній. Чого?...  Словник української мови в 11 томах