піддути
Піддува́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. піддути, -ду́ю, -єш, гл. Поддувать, поддуть. Шух. І. 284.
Словник української мови ГрінченкаПіддува́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. піддути, -ду́ю, -єш, гл. Поддувать, поддуть. Шух. І. 284.
Словник української мови Грінченка