піджива —
піджи́ва іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
піджива —
-и, ж., розм. Те, що використовується для підживлення (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
піджива —
ПІДЖИ́ВА, и, ж., розм. Те, що використовується для підживлення (у 2 знач.). Говорили .. артільці: – Із матір'ю вашою Нам нелегко змагатися, бригадире! Все в старої поставлено вміло, Що піджива, що сходи, що діло (А. Малишко).
Словник української мови у 20 томах
піджива —
ПІДЖИ́ВА, и, ж., розм. Те, що використовується для підживлення (у 2 знач.). Говорили .. артільці: — Із матір’ю вашою Нам нелегко змагатися, бригадире! Все в старої поставлено вміло, Що піджива, що сходи, що діло (Мал., Звенигора, 1959, 357).
Словник української мови в 11 томах