підкотитися

Підко́чуватися, -чуюся, -єшся

сов. в. підкоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Подкатываться, подкатиться. Котиться хміль із-між города та підкотився під ворота. Мет. 194. Під Солодьки підкочувавсь жидівський віз і на йому сидів Антоній Люборацький. Св. Л. 308.

Значення в інших словниках

1. підкотитися — підкоти́тися 1 дієслово доконаного виду котячись, наближатись до чого-небудь підкоти́тися 2 дієслово доконаного виду підгорнутися — про одяг  Орфографічний словник української мови
2. підкотитися — I див. підкочуватися I. II див. підкачуватися I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підкотитися — ПІДКОТИ́ТИСЯ¹ див. підко́чуватися¹. ПІДКОТИ́ТИСЯ² див. підка́чуватися¹.  Словник української мови у 20 томах
4. підкотитися — клубо́к підко́чується (підступа́є) / підкоти́вся (підступи́в) до го́рла кому. Кому-небудь спазми стискають горло від сильного хвилювання, переживання і т. ін. Бронкові підкотився клубок до горла. Адже це він запалив їх (селян) словом,..  Фразеологічний словник української мови
5. підкотитися — ДОБИВА́ТИСЯ чого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ (ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ) розм., ПОШУ́КУВАТИ діал., ПОЗИ́СКУВАТИ що, діал.; ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИ на кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. підкотитися — ПІДКОТИ́ТИСЯ¹ див. підко́чуватися¹. ПІДКОТИ́ТИСЯ² див. підка́чуватися¹.  Словник української мови в 11 томах