підлягти

Підляга́ти, -га́ю, -єш

сов. в. підлягти, -ля́жу, -жеш, гл. Подчиняться, подчиниться. К. Кр. 36. Ми підлягли очарованию християнської любови. К. ХП. 14.

Значення в інших словниках

1. підлягти — підлягти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підлягти — див. підлягати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підлягти — ПІДЛЯГТИ́ див. підляга́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. підлягти — ПІДЛЯГА́ТИ чому (чинності якогонебудь закону, рішенню суду тощо), ПІДПАДА́ТИ під що, рідше чому. — Док.: підлягти́, підпа́сти. Впіймані (дезертири) підлягали воєнно-польовому суду (О.  Словник синонімів української мови
5. підлягти — ПІДЛЯГТИ́ див. підляга́ти.  Словник української мови в 11 томах