підривати
I. Підрива́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. підрити, -рию, -єш, гл. Подрывать, подрыть. Хто мимо йде, псує та ламле і вепр дубрівний підриває. К. Псал. 187.
---------------
II. Підрива́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. підірва́ти, -рву, -рвеш, гл. Подрывать, подорвать.
Словник української мови Грінченка