підслідити

Підсліджувати, -джую, -єш

сов. в. підсліди́ти, -джу́, -диш, гл. Прослѣживать, прослѣдить. Підслідили його — куди то він несе. Рудч. Ск. І. 9.

Значення в інших словниках

1. підслідити — підсліди́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підслідити — див. підсліджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підслідити — ПІДСЛІДИ́ТИ див. підслі́джувати.  Словник української мови у 20 томах
4. підслідити — СТЕ́ЖИТИ (здійснювати нагляд за ким-, чим-небудь, виявляючи, з'ясовуючи щось, викриваючи когось з метою упіймати і т. ін.), ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, СЛІДКУВА́ТИ, НАГЛЯДА́ТИ, НАЗИРА́ТИ, ПОЗИРА́ТИ, ПІДГЛЯДА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, ПОЛЮВА́ТИ...  Словник синонімів української мови
5. підслідити — ПІДСЛІДИ́ТИ див. підслі́джувати.  Словник української мови в 11 томах