Словник української мови Грінченка

підстрючувати

Підстрю́чувати, -чую, -єш

сов. в. підстрючити, -чу, -чиш, гл. Подстрекать, подстрекнуть, подбить. А він підстрюче їх, а сам наче й не він. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. підстрючувати — див. підбурювати  Словник синонімів Вусика