Словник української мови Грінченка

підторкнути

Підторкувати, -кую, -єш

сов. в. підторкнути, -ну, -неш, гл. Подгонять, подогнать (лошадь). Доріжка добра... тільки підторкує шкапу. О. 1862. IV. 87.

Словник української мови Грінченка