підтягти

Підтягати, -га́ю, -єш

сов. в. підтягти, -гну, -неш, гл.

1) Подтягивать, подтягнуть; подтаскивать, подтащить, 2) Только сов. в. Мочь потащить, сдвинуть съ мѣста. Циган узяв келеп, — насилу підтяте. Рудч. Ск. II. 188.

Значення в інших словниках

1. підтягти — підтягти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підтягти — див. підтягати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підтягти — ПІДТЯГТИ́ див. підтяга́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. підтягти — підтяга́ти (підтя́гувати) / підтягти́ (підтягну́ти) живі́т. Бути напівголодним, обмежувати себе в їжі; недоїдати. Там кухонь польових немає. В тилу владає інших світ. Згубив картки свої в трамваї,— Сиди і підтягай живіт (А.  Фразеологічний словник української мови
5. підтягти — ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ) (живіт, голову, плечі тощо), ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), ПІДБИРА́ТИ, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ. — Док.: втягти́ (утягти́), втягну́ти (утягну́ти), підібра́ти (підобра́ти), підтягти́, підтягну́ти.  Словник синонімів української мови
6. підтягти — ПІДТЯГТИ́ див. підтяга́ти.  Словник української мови в 11 томах