під'їдати

Під'їда́ти, -да́ю, -єш

сов. в. під'їсти, -їм, -їси́, гл.

1) Подъѣдать, подъѣсть. Вода сосну підмиває, горносталь корінь під'їдає. Чуб. V. 318.

2) Подкрѣпляться, подкрѣпиться пищей, закусить. Як не під'їси, то й святих продаси. Ном. № 12110. Купи мені що під'їсти. Чуб. V. 577.

3) Поддѣвать, поддѣть. Заможнього чоловіка то иноді й под'їсть карбованців на кілька і сам же зараз викаже. О. 1862. І. 30.

Значення в інших словниках

1. під'їдати — (знищувати від низу) (про шкідників) підточувати, підгризати.  Словник синонімів Полюги
2. під'їдати — під'їда́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. під'їдати — див. дорікати  Словник синонімів Вусика
4. під'їдати — -аю, -аєш, недок., під'їсти, -їм, -їси, док., перех., розм. 1》 також без додатка.Трохи або нашвидкуруч їсти. 2》 Над'їдати знизу; псувати надгризанням; підточувати. || перен. Позбавляти сили, бадьорості, послаблюючи, погіршуючи (здоров'я, стан і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. під'їдати — ПІД'ЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІД'Ї́СТИ, ї́м, їси́, док., що, розм. 1. також без дод. Трохи або нашвидкуруч їсти. [Бондар:] Ходімо лучче під'їмо, то там і побалакаєм про начатеє [почате] діло (І. Карпенко-Карий); [Квасолиха:] Дай хліба та солі.  Словник української мови у 20 томах
6. під'їдати — ПЕРЕКУСИ́ТИ що, чого і без додатка, розм. (з'їсти трохи, нашвидку), ПЕРЕХОПИ́ТИ чого і без додатка, розм.; ПІД'ЇСТИ розм., ПІДКУСИ́ТИ розм., ПЕРЕХАМНУТИ перев. без додатка, фам. (трохи поїсти); ПЕРЕСНІ́ДАТИ розм., ПІДСНІ́ДАТИ розм.  Словник синонімів української мови