Словник української мови Грінченка

пімстити

Пімсти́ти, -ся, -щу, -ся, -стиш, -ся

гл. Отомстить. Пімстив свою кару. Ез. V. 28.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. пімстити — -мщу, -мстиш, док., заст. Помстити.  Великий тлумачний словник сучасної мови